Завдання і диктанти на розвиток соціокультурної компетентності учнів (на матеріалі творів В.Симоненка)

 «НАРОД МІЙ Є! НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ!..»

Мета: виховувати людяність та милосердя, повагу до непоборного й працьовитого українського народу

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ.

ОРФОГРАФІЯ

1.     Фонетичний диктант

     Запишіть текст, сприйнятий на слух, звукописом.

Люди – прекрасні.

Земля – мов казка.

Кращого сонця ніде нема.

2.     Дослідження-обґрунтування.

     Знайдіть у тексті  слова, в яких відбуваються такі фонетичні процеси, як уподібнення приголосних і наближення голосних. Підкресліть відповідні орфограми. Обґрунтуйте написання.

Легкі зморшки обличчя вкрили –

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі – сила.

В очах юності видно слід.

3.     Гра – «Шпигуни»

     Розшифруйте висловлювання за допомогою алфавіту, кожне число позначає певну букву абетки. Складіть  міні-твір за висловом В. Симоненка.

23, 11, 10, 18, 1, 8, 29, 30, 19, 23, 11, 16, 32, 6, 11, 18, 1

(«Ти знаєш, що ти – людина?»)

4.    Вибірково-відтворювальний диктант

     Випишіть з поезії В. Симоненка спочатку слова з орфограмою «М’який знак». Потім за виписаними словами відтворіть  текст.

Можна  вибрать  друга  і  по  духу  брата, 

 Та  не  можна  рідну  матір  вибирати. 

 За  тобою  завше  будуть  мандрувати 

 Очі  материнські  і  білява  хата. 

 І  якщо  впадеш  ти  на  чужому  полі, 

 Прийдуть  з  України  верби  і  тополі. 

 Стануть  над  тобою,  листям  затріпочуть, 

 Тугою  прощання  душу  залоскочуть. 

 Можна  все  на  світі  вибирати,  сину, 

 Вибрати  не  можна  тільки  Батьківщину. 

5.     Лінгвістично-ситуативний експеримент

     Уявіть, що ви потрапили на прес-конференцію із письменником Черкаського краю В. Симоненком. Які запитання ви б поставили митцю про  його творчість? У текстах запитань слід використати слова з орфограмами:  «М'який знак», «Подовження приголосних», «Ненаголошені е, и в коренях слів».

6.     Творчий диктант «Відчуй глибину думки»

     Визначте ідейну суть кожного вислову. Поясніть орфограми та доцільність вживання інверсії.

Мріяти  й  шукати,  доки  жити,

Шкварити  байдужість  на  вогні!..

Воскресайте,  камінні  душі,

Розчиняйте  серця  і  чоло,

Щоб  не  сказали

Про  вас  грядущі:

–  Їх  на  землі  не  було...

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

1.     Завдання

Доберіть до виділених слів антоніми.

I.                   Та нехай над землею година

          Чи негода лютує і рве –

          Вічна мудрість простої людини

          В паляниці звичайній живе.

II.                Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі, 

     В морозні ранки, і вечірній час,
     І в свята гомінкі, і в дні робочі
     Ми думаємо, правнуки, про вас. 

2.     Вибірково-розподільний диктант

     Виберіть із поданого тексту та розподіліть за колоночками слова активної і пасивної лексики.

Раби будували замки й храми, Сіяли й жали — раби. Труд їх стоїть над віками — Свідок життя й боротьби. Із кожного купола й брами Крізь роки темряви й злоби Вони промовляють словами До нас, до моєї доби: «Люті кати поглумились над нами, Скільки лягло нас у чорні гроби, Та перемога — дивіться! — за нами: Смерть — не кінець боротьби. Ті, що життя прогуляли без діла, Що у народній купались крові, В землю лягли і безслідно зотліли — Ми ж і понині живі!» Чую ваш голос простий і ласкавий, Предки безсмертні мої: Праця людини — окраса і слава, Праця людини — безсмертя її! 3.     Вибірковий диктант. Випишіть слова пасивної лексики. Поясніть їх значення.

Волають гори, кровію политі,
Підбиті зорі падають униз:
В пахкі долини, зранені і зриті,
Вдирається голодний шовінізм. 

О курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади.
На байстрюків сваволі і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади. 

МОРФОЛОГІЯ

ІМЕННИК

1.     Творче спостереження з елементами аналізу

     Визначте синтаксичну роль іменників. Зробіть висновки. Яка головна думка   поетичного твору?

Ти  знаєш,  що  ти  —  людина? 

 Ти  знаєш  про  це  чи  ні? 

 Усмішка  твоя  —  єдина, 

 Мука  твоя  —  єдина, 

 Очі  твої  —  одні. 

 Більше  тебе  не  буде. 

 Завтра  на  цій  землі 

 Інші  ходитимуть  люди, 

 Інші  кохатимуть  люди  — 

 Добрі,  ласкаві  й  злі. 

 Сьогодні  усе  для  тебе  — 

 Озера,  гаї,  степи. 

 І  жити  спішити  треба, 

 Кохати  спішити  треба  — 

 Гляди  ж  не  проспи! 

 Бо  ти  на  землі  —  людина, 

 І  хочеш  того  чи  ні  — 

 Усмішка  твоя  —  єдина, 

 Мука  твоя  —  єдина, 

 Очі  твої  —  одні.

2.     Вибірково-розподільний диктант

     Випишіть із тексту іменники, розподіляючи їх на конкретні та абстрактні назви.

Ні  перед ким не станеш спину гнути,

Не віддасися ворогу в ясу,

Якщо ти зміг, товаришу, збагнути

Свою народну велич і красу.

ПРИКМЕТНИК

1.     Вибірковий диктант

     Випишіть прикметники найвищого ступеня порівняння, зробіть їх словотвірний розбір, поясніть, як вони утворились.

 Найогидніші  очі  порожні,

 Найгрізніше  мовчить  гроза,

 Найнікчемніші  дурні  вельможні,

 Найпідліша  брехлива  сльоза.

 Найпрекрасніша  мати  щаслива,

 Найсолодші  кохані  вуста.

 Найчистіша  душа  незрадлива,

 Найскладніша  людина  проста.

 Але  правди  в  брехні  не  розмішуй,

 Не  ганьби  все  підряд  без  пуття,

 Бо  на  світі  той  наймудріший,

 Хто  найдужче  любить  життя.

2.     Диктант із коментуванням

     Визначте у поезії Симоненка «Леся Українка» прикметники, підкресліть їх, вкажіть рід, число та відмінок кожного з них.

Десь  вітер  грає  на  віолончелі, 

Морозні  пальці  приклада  до  скла, 

І  ти  одна  в  зажуреній  оселі 

Замріяно  схилилась  до  стола. 

Мов  раб  німий  на  араратській  скелі 

Карбує  написи  про  подвиги  царя, 

Ти  на  папері  почуттів  моря 

Переливаєш  в  строфи  невеселі. 

Ти  —  хвора  дівчина  —  серед  глухої  ночі 

Врізаєш  в  вічність  огненні,  пророчі 

Слова  з  прийдешніх  сонячних  віків, 

Щоб  ті  слова  хитали  чорні  трони, 

Щоб  їх  несли  з  собою  легіони 

Нових,  непереможних  Спартаків. 

ЧИСЛІВНИК

1.     Коментований диктант із завданням.

     Назвіть частини мови виділених слів. Відповідь обґрунтуйте.Числівник провідміняйте за відмінами.

Сім десятків дідові старому,

Сам незчувсь, коли і відгуло, —

Вже лице пожовкло, як солома,

Борознами вкрилося чоло,

Сяють очі глибоко спідлоба,

Тільки пух лишивсь на голові.,,

Лає син, що ні чорта не робить,

Допіка невістка; ще живі?

2.     Вибірковий диктант із завданням

     Виберіть із тексту числівник (числівники), виконайте морфологічний розбір.

У баби Юнисі було три сини.

У баби Онисі синів нема.

На кожній її волосині

морозом тріщить зима.

Я  горя на світі застав багато.

Страшнішого ж горя нема,

ніж те, коли старість мати

в домівці стрічає сама.

ЗАЙМЕННИК

1.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту займенник. Виконайте морфологічний розбір.

Люди різні між нас бувають —
Симпатичні, гарні, чудні.
Дні за днями, бува, куняють,
А живуть лиш у мріях та сні.

2.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту особовий займенник. Провідміняйте його за відмінками.

І знову сам воюю проти себе —
Два чорти скарапудились в мені.
Один волає: «Зупинись! Не треба!»
Штовхає інший: «Не впиняйся, ні!»

ДІЄСЛОВО

1.     Гра «Поетична лабораторія»

     Заримуйте вірш В. Симоненка (переставте слова).  Вкажіть дієслова, визначте їх морфологічні ознаки.

Люди, мов казка, земля, прекрасні, сонця,  нема, кращого,  ніде,  я, загруз,  по серце,  вона, трима, у землю, в’язко, цупко.

   Відповідь:

Люди  –  прекрасні.

 Земля  – мов  казка.

 Кращого  сонця  ніде  нема.

 Загруз  я  по  серце

 У  землю  в'язко.

 Вона  мене  цупко  трима.

2.     Вибірковий диктант

     Виписати неозначену форму дієслів, визначити їх вид.

Можна вірить другові чи милій,

Марить наяву чи уві сні,

Білизну червневих ніжних лілій

Заплітать букетами в пісні.

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать — можна повторять.

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять!

ДІЄПРИКМЕТНИК

1.     Вибірковий диктант із завданням

Виберіть із поданого текстів дієприкметники. Виконайте їх синтаксичний розбір.

I.                   Волають гори, кровію политі, 

     Підбиті зорі падають униз: 
     В пахкі долини, зранені і зриті, 
     Вдирається голодний шовінізм. 

II.                Бубонять рогачі і кочерги — 

     Щось пригадують з давнини, 
     І чекають покірно черги 
     Засмаглілі горшки й чавуни. 

     З тітки полум'я сон злизало,
     Тітка гладить рукою глек,
     Теплий ватяник зав'язала
     На застужений свій поперек. 

ДІЄПРИСЛІВНИК

1.     Вибірковий диктант із завданням

     Виберіть із поданого тексту дієприкметник. Виконайте  синтаксичний розбір.

Лиже полум'я жовте черево,
Важкувато сопе димар,
Галасує від болю дерево,
Піднімаючись димом до хмар. 

ПРИСЛІВНИК

1.     Вибірковий диктант із завданням

     Виберіть із поданого тексту прислівники. Виконайте їх синтаксичний розбір.

Немає такої біди і муки,

ніж сумно з-під сивих брів

дивитись щодня, як внуки

ростуть без своїх батьків.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

1.     Гра «Позмагаємось з письменником»

      Замість крапок поставте пропущені службові частини мови. Назвіть їх.

Люди  різні ….   нас  бувають  –

 Симпатичні,  гарні,  чудні.

 Дні …  днями,  бува,  куняють,

 …  живуть  лиш  …  мріях  …  сні.

 Відповідь: між, за, а, у, та.  

2.     Гра «Втрачена інформація»

     Віруси часто потрапляють в комп’ютерну систему, знищують важливу інформацію. Така неприємність сталась і в нас. Відновіть  втрачені прийменники.

Кусень хліба, молоко … торбині,

Босі ніжки, збиті … крові,—

Гонить хлопчик гуси … стежині,

Прутиком похвиськує … траві.

І звертають хлопцеві …дороги,

Кидають привітно … ходу:

«Ти куди, козаче кривоногий,

Може вже шукаєш молоду?»

Тільки він всміхається солідно

Та… лоба гляне мимохідь,

І йому ні трохи не обідно,

Що його не хочуть розуміть.

Довідка:до, в, по, з,  в, на,  з-під

3.     Вибірковий диктант із завданням

     Випишіть із тесту службові частини мови та виконайте морфологічний розбір.

Цілую руки,
що крутили жорна
у переддень космічної доби.

 «УКРАЇНО! ТИ – МОЯ МОЛИТВА…»

Мета: виховувати всеохоплюючу любов до рідного краю й української мови.

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ.

ОРФОГРАФІЯ

1.     Вибірково-фонетичний диктант

     Виберіть із тексту, що сприймається на слух, слова з різною кількістю звуків і запишіть їх звукописом.

Кожну хвилю у кожну днину

Гріє душу твоє ім’я,

Ненагладна, горда, єдина,

Україно моя.

2.     Фонетичний диктант

     Запишіть речення фонетичною транскрипцією. Проаналізуйте фонетичні явища.

О  земле  жорстока  і  мила,

Ковтнула  ти  їхні  дні  –

Усе,  що  вони  любили,

Віддай  долюбить  мені!

3.     Гра  «Поетична майстерня»

     Вставте пропущені літери, підкресліть букви, які позначають два звуки.

Благослове…а  щедріс…ть!  Все  від  неї,

Від  щедрос…ті  думок,  сердець  і  рук.

Краса  …повита  матір…ю-з…млею

Від  щедрос…ті  страждань  її  і  мук.

4.      Гра «Поетична сторінка»

Правильно утворіть слова з цих складів і прочитайте рядки з поезії 

В. Симоненка «Лебеді материнства». Підкресліть відкриті склади.

Мо, ра, жеш, дру, ви, і, би, жи, дру,  ти, зів, ну

Ти, Бать, ви, не, на, бра, мож, ки, ків,щи, тіль, ну.

Відповідь:

Можеш  вибирати  друзів  і  дружину, 

 Вибрати  не  можна  тільки  Батьківщину.

5.     Орфографічна хвилинка

     Складіть словниковий диктант за текстом поезії В. Симоненка «Моя мова». Поясніть орфограми. Як ви розумієте зміст останніх двох рядків вірша? Свої міркування запишіть.

Все  в  тобі  з'єдналося,  злилося  —  

Як  і  поміститися  в  одній!  — 

Шепіт  зачарований  колосся, 

Поклик  із  катами  на  двобій. 

 

Ти  даєш  поету  дужі  крила, 

Що  підносять  правду  в  вишину, 

Вченому  ти  лагідно  відкрила 

Мудрості  людської  глибину. 

 

 І  тобі  рости  й  не  в'януть  зроду, 

Квітувать  в  поемах  і  віршах, 

Бо  в  тобі  —  великого  народу 

Ніжна  і  замріяна  душа.

1.     Творчий диктант «Відчуй глибину думки»

     Визначте ідейну суть кожного вислову. Поясніть орфограми та доцільність вживання інверсії.

I.                   Земле рідна! Мозок мій світліє,

     І душа ніжнішою стає,
     Як твої сподіванки і мрії
     У життя вливаються моє.

II.                Бо  нива  це  –  моя!  Тут  я  почну  зажинок,

Бо  кращий  урожай  не  жде  мене  ніде,

Бо  тисяча  доріг,  мільйон  вузьких  стежинок

Мене  на  ниву  батьківську  веде...

МОРФОЛОГІЯ

ІМЕННИК

1.     Диктант інформаційної дії

Знайдіть у тексті поезії іменники, визначте їх відмінок. Поясніть  вивчені орфограми.

Земле  рідна!  Мозок  мій  світліє,

 І  душа  ніжнішою  стає,

 Як  твої  сподівання  і  мрії

 У  життя  вриваються  моє.

 Я  живу  тобою  і  для  тебе,

 Вийшов  з  тебе,  в  тебе  перейду,

 Під  твоїм  високочолим  небом

 Гартував  я  душу  молоду.

 Хто  тебе  любов'ю  обікраде,

 Хто  твої  турботи  обмине,

 Хай  того  земне  тяжіння  зрадить

 І  з  прокляттям  безвість  проковтне!

2.     Диктант із коментуванням

     Підкресліть іменники, визначте відміну та відмінок кожного.

Коли  крізь  розпач  випнуться  надії 

 І  загудуть  на  вітрі  степовім, 

 Я  тоді  твоїм  ім'ям  радію 

 І  сумую  іменем  твоїм. 

 Коли  грозує  далеч  неокрая 

 У  передгроззі  дикім  і  німім, 

 Я  твоїм  ім'ям  благословляю, 

 Проклинаю  іменем  твоїм. 

 Коли  мечами  злоба  небо  крає 

 І  крушить  твою  вроду  вікову, 

 Я  тоді  з  твоїм  ім'ям  вмираю 

 І  в  твоєму  імені  живу.

3.     Вибірково-розподільний диктант

     Випишіть із тексту іменники, розподіливши їх на конкретні та абстрактні назви.

Ти  даєш  поету  дужі  крила,
Що  підносять  правду  в  вишину,
Вченому  ти  лагідно  відкрила
Мудрості  людської  глибину.  

1.     Завдання

     Перепишіть. Поставте іменники в дужках у потрібному відмінку, вкажіть його.

Гей,  нові  Колумби,  Магеллани,

Напнемо  вітрила  наших  (мрія)!

Кличуть  нас  у  мандри  океани,

Бухту  (спокій)  облизує  прибій.

Хай  в  маленьких  (очі)  відбиваєтсья  світ

Од  маленьких (ромашка)  до  (старт) великих,

Хай  в  них  світиться  синій  зеніт,

А  не  жах  од  (побоїще)  диких.

ПРИКМЕТНИК

1.     Хвилинка епітетів

     Випишіть прикметники, визначте їх розряди за значенням.

Є  тисячі  доріг,  мільйони  вузьких  стежинок,

 Є  тисячі  ланів,  але  один  лиш  мій.

 І  що  мені  робить,  коли  малий  зажинок

 Судилося  почать  на  ниві  нерясній?

 Чи  викинути  серп  і  йти  байдикувати,

 Чи  долю  проклясти  за  лютий  недорід

 І  до  сусід  пристать  наймитувати

 За  пару  постолів  і  шкварку  на  обід?

 Коли  б  я  міг  забуть  убоге  рідне  поле,

 За  шмат  ції  землі  мені  б  усе  дали...

 До  того  ж  і  стерня  ніколи  ніг  не  коле

 Тим,  хто  взува  холуйські  постоли.

 Та  мушу  я  іти  на  рідне  поле  босим,

 І  мучити  себе  й  ледачого  серпа,

 І  падати  з  утоми  на  покоси,

 І  спать,  обнявши  власного  снопа.

 Бо  нива  це  –  моя!  Тут  я  почну  зажинок,

 Бо  кращий  урожай  не  жде  мене  ніде,

 Бо  тисяча  доріг,  мільйон  вузьких  стежинок

 Мене  на  ниву  батьківську  веде...

ЧИСЛІВНИК

1.     Вибірковий диктант із завданням

Випишіть із тексту числівники, провідміняйте їх за відмінками.

Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок,
Є тисячі ланів, але один лиш мій.
І що мені робить, коли малий зажинок
Судилося почать на ниві нерясній?

ЗАЙМЕННИК

1.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту займенники. Виконайте морфологічний розбір одного з них.

Україно, мовчи! Україно, затихни!
Не така ти багата, щоб тратить слова.
Хай брехня твоє слово дугою не вигне,
Хай не вірить твій розум в убогі дива.

Україно! Яка в тебе мрія шалена!
Ти не кліпай очима на мрію чужу.
Притулися горбами й устами до мене,
Перетни в моїм серці криваву межу!

1.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту займенник. Виконайте морфологічний розбір.

Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.

2.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту займенник. Провідміняйте його за відмінками.

Україно! Ти – моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права...

ДІЄСЛОВО

1.     Кодований диктант

Визначити, які дієслова перехідні, а які – ні. Код 1– перехідні (П), код 2 – неперехідні (Н).

В ночі осінні, холодні й нудні

Часто ввижається Київ мені.

 Вийду з палатки, у темінь пірну,

 Думкою-мрією в Київ майну.

 Мріють крізь хмари зорі вгорі,

 Мов на бульварі чудні ліхтарі.

 Вітер ущухне, то знов загуде —

 Аж сторонюся: тролейбус іде.

 Парки і сквери, театри і шум.

 Як вас прогнати із серця, із дум?

 Що мені діять — не можу забути

 Площу Богдана, вогні інституту.

 Що мені діять і як мені буть —

 Київ казковий не в силі забуть!

 В серці своїм на будову несу

 Києва горду і вічну красу.

 Стіни мурую, проспекти кладу,

 З степом безлюдним розмову веду:

 Бачиш, сюди ми зійшлися усі

 Тому, що служимо праці й красі,

 Тому, що мріє поставити кожен

 Місто, красою на Київ схоже!

ДІЄПРИКМЕТНИК

1.     Диктант із завданням

     Підкресліть у тексті дієприкметник, виконайте його морфологічний розбір.

Я закоханий палко, без міри

У небачену вроду твою.

Все, що в серці натхнене і щире,

Я тобі віддаю.

Ти дала мені радісну вдачу,

Кров гарячу пустила до жил.

Я без тебе нічого не значу,

Ніби птиця без крил.

Кожну хвилю у кожну днину

Гріє душу твоє ім'я,

Ненаглядна, горда, єдина,

Україно моя.

2.     Вибірковий диктант із завданням

     Випишіть із поданого тексту дієприкметники, поясніть їх правопис.

О земле з переораним чолом,
З губами, пересохлими від сміху!
Тебе вінчали з кривдою і злом,
Байстрятам шматували на утіху.

Вкраїнонько! Розтерзана на шмаття,
У смороді й тумані гнойовім
Кричиш мені у мозок, мов прокляття
І зайдам, і запроданцям твоїм.

ДІЄПРИСЛІВНИК

1.     Вибірковий диктант із завданням

     Виберіть із поданого тексту дієслова, утворіть від них дієприслівники.

Довго тужить сумна бандура
Про діла у старій сивині,
І якусь невідому зажуру
Навіває та пісня мені.

Не мелодія — збурена рана,
Не слова, а безжальні голки,
Тільки бачу не сині лимани
І не горді козацькі полки.

А ввижається — там, біля шляху,
На потоптаній кіньми траві
Жирний ворон, мов чорна папаха,
На козацькій сидить голові.

А нав-круг по-ру-ба-ні
До-си-на-ють сни,
І да-ле-ко бу-бо-ни
Кли-чуть до вій-ни.

ПРИСЛІВНИК

1.     Вибірковий диктант із завданням

Виберіть із тексту прислівник. Виконайте усно морфологічний розбір.

Чую,  земле,  твоє  дихання,
Розумію  твій  тихий  сум,
Як  на  тебе  холодні  світання
Ронять  пригорщами  росу.

Знаю  —  зливи,  та  буйні  грози,
І  роса  в  шумовинні  віт  —
То  сирітські,  вдовині  сльози,
То  замучених  предків  піт.

Назбирала  ти  їх  без  ліку
На  роздоллі  полів,  дібров,
Щоб  живили  тебе  довіку,
Людські  сльози  і  людська  любов. 

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

2.     Диктант із завданням

     Знайдіть прийменники. Визначте відмінки іменників, займенників, з якими пов’язані прийменники. Що означають прийменники в реченнях – час, місце, причину тощо?

Ми усі по характеру різні,

І смаки не однакові в нас,

Та одна нас ростила Вітчизна

У великий розбурханий час.

І які б нас не кликали далі,

Перед нами єдина мета.

Скрізь життя у нестерпному шалі

Нас, гарячих і юних, віта.

Буде в нас і кохання і сльози,

А комусь не забракне і мук,

Та ніякі вітри і морози

Не погасять тепла наших рук.

Ми усі по характеру різні,

І смаки не однакові в нас,

Та одна нас ростила Вітчизна

У великий розбурханий час.

«Є В КОХАННІ І БУДНІ І СВЯТА…»

Мета: виховувати почуття чистого кохання та відчуття світової гармонії.

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ

ОРФОГРАФІЯ

1.     Гра  «Поетична майстерня»

     Вставте пропущені літери, поясніть орфограму. Підкресліть слова з різною кількістю звуків.

Для коха…я в нас ч…су мало,

Для мовча…я – у нас віки.

Все ві…ав би, що жить осталось,

За гарячий дотик руки.

2.     Робота у групах. «Навчаючи вчуся».

     Випишіть із тексту слова з орфограмами. Обговоріть із сусідом по парті їх правопис.

Вона прийшла непрохана і мила,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

3.     Гра «Лови помилку!»

Знайдіть помилку у написанні слів і запишіть правильно поетичні рядочки.

Сам  я  соний  ходив  землею,

Але  ти,  як  висняний  грім,

Стала  совістью,  і  душою,

І  щасливим  не щастям  моїм.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

1.     Завдання

З’ясуйте значення виділеного слова. Самостійно складіть із ним речення.

Через вулиці нахололі 
Повз очей зачарований хміль 
Йшла ти в сонячнім ореолі 
Невідомо куди й звідкіль.

2.     Диктант із завданням

     Поясніть, чи можна вважати виділені слова синонімами. Свою думку аргументуйте.

Хоч на щастя життя багате,

Але кожну людину ждуть

І печалі, і сум, і втрати,

І не можна їх обминуть.

МОРФОЛОГІЯ

ІМЕННИК

1.     Вибірково-розподільний диктант

     Випишіть іменники, розподіліть їх за відмінами.

Є  в  коханні  і  будні,  і  свята,

Є  у  ньому  і  радість,  і  жаль,

Бо  не  можна  життя  заховати

За  рожевих  ілюзій  вуаль.

 І  з  тобою  було  б  нам  гірко,

Обіймав  би  нас  часто  сум,

І,  бувало  б,  темніла  зірка

У  тумані  тривожних  дум.

 

Але  певен,  що  жодного  разу

У  вагання  і  сумнівів  час

Дріб'язкові  хмарки  образи

Не  закрили  б  сонце  від  нас.

 

Бо  тебе  і  мене  б  судила

Не  образа,  не  гнів  —  любов.

В  душі  щедро  вона  б  світила,

Оновляла  їх  знов  і  знов.

 

У  мою  б  увірвалася  мову,

Щоб  сказати  в  тривожну  мить:

—  Ненаглядна,  злюща,  чудова,

Я    без  тебе  не  можу  жить!..

ПРИКМЕТНИК

1.     Попереджувальний диктант

     Вкажіть повні та короткі форми прикметників

I.                   Я із надій будую човен,

          І вже немовби наяву,

          З тобою, ніжний, срібномовен,

          По морю радості пливу.

II.                Чорні  від  страждання  мої  ночі,

           Білі  від  скорботи  мої  дні

           Впали  у  твої  свавільні  очі,

           Жадібні,  глибокі  і  чудні.

ЗАЙМЕННИК

1.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту займенники. Виконайте морфологічний розбір одного з них.

Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду.
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду.

2.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту займенники. Провідміняйте той займенник, що у тесті стоїть у початковій формі.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти...
Прийшла любов непрохана й неждана
Ну як мені за нею не піти?

3.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту займенники. Провідміняйте той займенник, що у тесті стоїть у  формі множини.

Ось на тому й ущухла злива,
Розійшлися з під’їзду всі.
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.

ДІЄСЛОВО

1.     Диктант-відновлення

     Відновіть текст, уставляючи замість крапок дієслова з довідки. Визначте змінні ознаки дієслова.

Через  душі,  мов  через  вокзали, 

 …     состави  почуттів.

 Може,  сподіватися  зухвало, 

 …    і  ждати  —  поготів. 

 Та  …     я  не  маю  змоги, 

 Обіймає  сумніви  огонь, 

 І  червоним  ліхтарем  тривоги 

…      поїзда  твого. 

 І  стою  на  березі  чекання: 

 Що  ти  мені  з  гуркоту  …? 

…      ти  біля  мого  благання 

 Чи  до  інших  станцій  просвистиш?

Довідка: вірити,  гуркотять, зупиняю,  кричиш, станеш,   не  вірить

2.     Диктант з обґрунтуванням

     Пояснити правопис дієслів.

Не дивися так печально, брів похмуро не підводь.

 Усміхнись і просто вимов: «Божевільний, не підходь.

 Не ходи сумний та кислий, стань, досадо, в стороні,

 Як тебе немає поруч, веселіш тоді мені.

ДІЄПРИКМЕТНИК

1.     Диктант з обґрунтуванням

Підкреслити дієприкметники, пояснити їх правопис.

Вона  прийшла  непрохана  й  неждана,
І  я  її  зустріти  не  зумів.
Вона  до  мене  випливла  з  туману
Моїх  юнацьких  несміливих  снів.


Вона  прийшла,  заквітчана  і  мила,
І  руки  лагідно  до  мене  простягла,
І  так  чарівно  кликала  й  манила,
Такою  ніжною  і  доброю  була.


І  я  не  чув,  як  жайвір  в  небі  тане,
Кого  остерігає  з  висоти...
Прийшла  любов  непрохана  й  неждана
Ну  як  мені  за  нею  не  піти? 

ПРИСЛІВНИК

1.     Попереджувальний диктант

     Знайдіть прислівники, аргументуйте своє рішення.

Слова ясні, лише мені відомі,

 У бурмотіння скучне переллю,

 Свою усмішку у холодній втомі

 Бездумно, безголово утоплю.

 І буду нерозумно обридати,

 І недоречно скиглити чомусь,

 Але, як треба буде заридати,

 Я гомерично, тупо засміюсь

2.     Пояснювальний диктант

     Поясніть правопис прислівників. Визначте, до якої групи за значенням вони належать, яку синтаксичну роль виконують.

Тиша важчає. Терпнуть губи,

Тиша репне навпіл ось-ось.

Припаду я шалено й грубо

До безумства твоїх волось.

3.     Коментований диктант

     Визначте прислівники, поясніть спосіб їх творення.

Довго будуть сумніви долати

 І морочить голову мені,

 Хоч і знаю — назавжди пішла ти,

 Назавжди розтала вдалині.

 Щастя знов довірилось примарі,

 Знов за ним у сіру ніч бреди...

 На холоднім білім тротуарі

 Білий сніг притрушує сліди

4.     Диктант із завданням

Випишіть прислівники, розберіть їх  морфологічний розбір.

Вона прийшла, заквітчана і мила,

 І руки лагідно до мене простягла,

 І так чарівно кликала й манила,

 Такою ніжною і доброю була.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

1.     Попереджувальний диктант

     Прийменники підкресліть, вкажіть похідні та непохідні. Визначте відмінки іменників, вжитих з прийменниками.

Задихнеться від люті сірість —

Нам на щастя, а їй на зло.

Поміж нас підведеться щирість

І з’єднає наше тепло!

2.     Завдання

     Випишіть із поданого тексту службові частини мови та виконайте морфологічний розбір слів.

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.

3.     Вибірковий диктант із завданням.

     Випишіть із поданого тексту службові частини мови. Виконайте морфологічний розбір часток.

Хоч на щастя життя багате,

Але кожну людину ждуть

І печалі, і сум, і втрати,

І не можна їх обминуть.

 «СВІТ ЯКИЙ – МЕРЕЖИВО КАЗКОВЕ!..»

Мета: виховувати повагу до світу, в якому ми живемо, та розуміння значення  природи в житті людини.

        

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ.

ОРФОГРАФІЯ

1.     Гра «Шифрувальник»

 Відновіть рядки з поезії за приголосними. 

Щ…  в  д…т…їств…  я  х…д…в  у  тр…в…,

В  г…м…нл…в…  тр…п…тн…  л…с..,

Д…  д…б…  м…вч…л…  в…л…ч…в…

…    кр…пл…н…х  р…ннь..ї  р…с….

Ще  в  дитинстві  я  ходив  у  трави,

 В  гомінливі  трепетні  ліси,

 Де  дуби  мовчали  величаво

 У  краплинах  ранньої  роси.

2.     Дослідження-обґрунтування.

     Знайдіть у тексті  рядок, у якому лише дзвінкі приголосні. Підкресліть їх, обґрунтуйте свій вибір.

Лягла на всьому вечірня втома.
Палає місто, мов дивний храм.
І розтинають ніч невагому
Квадратні очі віконних рам.

3.     Вибірково-фонетичний диктант

     Виберіть із тексту, що сприймається на слух, слова з різною кількістю звуків і запишіть їх звукописом.

Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став. Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна.

МОРФОЛОГІЯ

ІМЕННИК

1.     Завдання

     Перепишіть. Поставте іменники в дужках у потрібному відмінку, вкажіть його.

I. Гей,  нові  Колумби,  Магеллани,

   Напнемо  вітрила  наших  (мрія)!

   Кличуть  нас  у  мандри  океани,

   Бухту  (спокій)  облизує  прибій.

II. Хай  в  маленьких  (очі)  відбиваєтсья  світ

   Од  маленьких ( ромашка)  до  (старт) великих

   Хай  в  них  світиться  синій  зеніт,

   А  не  жах  од  (побоїще)  диких.

2.     Гра «Хід конем»

     Прочитайте  рядки з поезії В. Симоненка. Назвіть іменники, визначте їх морфологічні ознаки.

Наші	миру		війні
			бойові
салютують	грізні	не
		гармати

Відповідь: Наші  грізні  бойові  гармати

 Салютують  миру  –  не  війні!

ПРИКМЕТНИК

1.     Вибірково-розподільний диктант

Випишіть прикметники, які можуть утворювати ступінь порівняння. Виконайте морфологічний розбір одного з них.

Світе мій гучний, мільйонноокий,
Пристрасний, збурунений, німий,
Ніжний, і ласкавий, і жорстокий,
Дай мені свій простір і неспокій,

Сонцем душу жадібну налий!

2.     Творчий диктант

     Випишіть прикметники, утворіть від них  всі можливі ступені порівняння.

У  маленьких  очах  відбивається  світ,  –

 Гамірливий,  гучний  і  великий  –

 Буйна  радість  зелених  віт,

 Білі  хмари  і  срібні  ріки.

3.     Вибірково-розподільний  диктант

Знайдіть якісні та відносні прикметники. Запишіть їх у дві колонки.

Лягла  на  всьому  вечірня  втома. 

 Палає  місто,  мов  дивний  храм. 

 І  розтинають  ніч  невагому 

 Квадратні  очі  віконних  рам. 

 Ці  чари  ночі  такі  знайомі  — 

 Усі  підвладні,  покірні  вам. 

 О,  скільки  вікон  у  кожнім  домі! 

 А  там,  за  ними,  —  ідилій,  драм! 

 Там  заплітають  життя  тенета, 

 Там  люди  б'ються  з  останніх  сил, 

 Там  так  знадливо  звучать  монети 

 І  рве  легені  отруйний  пил. 

 Там  гинуть  вчені,  митці,  поети 

 Але…  й  виходять  вони  звідтіль.

ДІЄСЛОВО

1.     Вибірково-розподільний  диктант

     Запишіть дієслова І та ІІ дієвідміни у колонки, виділіть основу та закінчення дієслів.

Минуле  не  вернуть,  не  виправить  минуле.

Вчорашнє  —  ніби  сон,  що  випурхнув  з  очей.

Як  луки  на  весні  ховаються  під  мулом,

Так  вкриється  воно  пластами  днів,  ночей.

Але  воно  живе  —  забуте  й  незабуте,

А  час,  не  зупиняється,  а  молодість  біжить,

І  миті  жодної  не  можна  повернути,

Щоб  заново,  по-іншому  прожить.

ПРИСЛІВНИК

1.     Диктант-гра

     Почувши прислівник, учні плещуть у долоні.

I.                   Ще  в  дитинстві  я  ходив  у  трави,

          В  гомінливі  трепетні  ліси,

          Де  дуби  мовчали  величаво

          У  краплинах  ранньої  роси.

II.                Десь  вітер  грає  на  віолончелі, 

Морозні  пальці  приклада  до  скла, 

І  ти  одна  в  зажуреній  оселі 

Замріяно  схилилась  до  стола.

III.             В  дні  травневі,  мріями  багаті,

  Коли  щастя  хлюпає  з  пісень,

   Ми  щороку  зустрічаєм  свято  —

   Перемоги  радісної  день.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

1.     Вибірковий  диктант

     Випишіть службові частини мови в три колонки: прийменники, сполучники, частки.

Десь на горизонті хмара-хустка

Манить в даль, мов дівчина у сад,

І весни такі пахучі згустки

Розплескалися об голубий фасад.

Дні стоять погожі і привітні —

Розтопилося б і серце кам’яне;

Всі на вулицях — немов знайомі, рідні,

Лиш чомусь 

«Я воскрес, щоб із Вами жити»

(Філософія життя  і творчості Василя Симоненка

 у спогадах Лілії Шитової )

Тексти для  пояснювальних, вільних, навчальних, контрольних диктантів

Диктант №1

     Цікавився Симоненко і древніми пам'ятками історії та літератури, зокрема «Синопсисом», першим підручником з історії, надрукованим в Україні, «поучением» Володимира Мономаха, давніми літописами, роботами Івана Вишенського, Георгія Кониського, пам'яткою кінця XVIII початку XIX століття «Історія Русів», авторство якої приписували Г. Кониському, а згодом Г. Полетиці. «Цей твір захоплював Шевченка, Куліша, а ми, високоосвічені їх нащадки, нічого про нього не знаємо. А яка оригінальна там концепція історії України, її давньої високої культури», — журно говорив Василь.

(За Л. Шитовою, 73 сл.)

III. Відокремлені члени речення;

IV. Однорідні члени речення;

V.    Пряма мова

Диктант №2

     Симоненко все своє життя читав і перечитував Шевченка, вчився у нього народної мови, відчуття краси, любові до рідного народу. Він міг би й про себе сказати, як сказав Тарас Григорович у «Мандрівці з приємністю та й не без моралі»: «Краса, в чому вона не проявлялась, чи в живій істоті, чи в рослині, завжди має на мене однаковий доброчинний вплив».

(За Л. Шитовою, 59 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Пряма мова

Диктант №3

     Взірцем для творчості Василя були суспільно-політичні поеми Шевченка «Сон», «Кавказ», історичні поеми «Гайдамаки», «Суботів», «Розрита могила», любив балади «Тополя», «Лілея», «Русалка», цикл віршів «Давидові псалми», які знав майже напам'ять.

(За Л. Шитовою, 30 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Велика буква і лапки у власних назвах

Диктант №4

     Василь був завзятим театралом. Член Спілки театральних діячів України Петро Манойло згадує, що саме в ті роки в обласному музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка йшли прем’єра за прем’єрою — «Брати», «Острів Афродіти», «Ключі до щастя», «Назар Стодоля», «Іркутська історія». І запам’яталися вони йому, молодому тоді акторові, не лише тому, що були першими у його творчій роботі, а й тому, що всі їх дивився і робив на них відкриті рецензії на зібраннях акторів і в пресі Василь Симоненко.

(За Л. Шитовою, 75 сл.)

Ø Велика буква і лапки у власних назвах;

Ø Відокремлені члени речення

Диктант №5

     Василь використовував кожну нагоду, аби побувати в Каневі, на могилі Тараса Григоровича, і повертався звідти притишений, з просвітленим обличчям. Очевидці згадують, як шанобливо Василь, разом із талановитою художницею Аллою Горською, піднімався на Чернечу гору – до могили Тараса вони йшли босоніж, несучи взуванку в руках...

     Підступна хвороба не дала йому здійснити задумане, а він мріяв про власну Шевченкіану! І, зважаючи на те, як стрімко і грізно зростав його талант, ми, запевне, стали б сучасниками нових, значущих творів про Генія, якому поет щиросердо поклонявся. Буваючи в Каневі, не обминав Прохорівку, провідував могилу патріарха української науки, першого ректора Київського університету Михайла Олександровича Максимовича. Вабив його й шістсотлітній дуб, під яким, за переказами, любив посидіти Тарас Григорович, й сосна Гоголя. «Тут ніби оживає дух безсмертних предків, все дихає споминами про цих велетнів української культури», — говорив Василь.

(За Л. Шитовою, 132 сл.)

Ø Вставні слова;

Ø Складні речення;

Ø Відокремлені члени речення;

Ø Пряма мова

Диктант №6

     Улюбленим письменником Василя був Іван Котляревський. Часом з його кабінету лунав гучний регіт. Заходжу й чую, як, смакуючи жартівливо-комічні описи пригод троянців, себто перелицьованих українських козаків, Василь читає вголос уривки з «Енеїди» своїм відвідувачам.

     Звісно, відбувалися не просто «голосні читки» — Котляревський був найближчим послідовником староукраїнської гумористичної школи, і Василь хотів прищепити своїм авторам-гумористам смак до багатої української бурлескної спадщини.

(За Л. Шитовою, 59 сл.)

Ø Відокремлені члени речення;

Ø Складні речення;

Ø Прикладка;

Диктант №7

     У своїх віршах Василь неодноразово згадував козака Байду. В народнім епосі зберігся образ Байди, як запального захисника народу, і водночас отакого собі гультяя, рубаки, з жалем говорив він, а насправді це була найосвіченіша людина серед запорозьких козаків. Сила духу запорозького лицаря — князя Вишневецького надихала Василя, і він збирався знову повернутися до цієї постаті, аби гідно висвітлити душевні порухи людини, яка надала перевагу смерті над зрадою Вітчизни.

(За Л. Шитовою, 66 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Складне речення;

Ø Велика буква у власних назвах

Диктант №8

     Захоплював Симоненка образ козака Мамая, опоетизований народом. Він розшукував згадки про нього в українській літературі, хотів написати казку для дітей, написати її «дитячою» мовою так, щоб викликати у них інтерес до рідної історії.

    Василь пригадував, що в селах образ Мамая, як своєрідний оберіг від злих сил, малювали на дверях, на скринях. Та я й сама пам'ятала намальованого на віці бабусиної скрині козака з вусами і люлькою. Бабуня лякали нас ним, щоб ми його боялися. Втім, мені він страшним не здавався, швидше добрим, симпатичним.

 «Зібрати б усіх Мамаїв, які ще збереглися в сільських дворищах, зробити виставку, — яку б силу народної творчості і уяви побачили!» — мріяв Василь.

(За Л. Шитовою, 105 сл.)

Ø Відокремлені члени речення;

Ø Пряма мова;

Ø Складне речення

 Диктант №9

     До творчості й особистості Лесі Українки Василь ставився з ніжністю і глибокою шаною, захоплювався енергетичною силою її поетичного слова, мужністю її вдачі, душевною красою і могутнім талантом.

(За Л. Шитовою, 27 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Правопис іменників

Диктант №10

     Було у Василя ще одне, що вирізняло його з-поміж інших — це погляд. Проникливий, і в той же час задумливий, добрий. У книзі-притчі «Алхімік» один із найпопулярніших сучасних письменників Пауло Коельо пише: «Погляд виказує силу душі». По Василевих очах дійсно можна було безпомильно відстежувати процес його мислення, побачити реакцію на почуте, на подію чи оцінку чийогось вчинку, доброго чи не дуже. Все це можна було прочитати в глибоких Василевих очах.

(За Л. Шитовою, 69 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Складне речення;

Ø Пряма мова

Диктант №11

     Василь був винятково трудолюбним. Приходив на роботу ледь світало й залишав її по завершенні робочого дня або чергування, що зазвичай закінчувалося пізно. Вже о шостій-сьомій годині ранку вікно у його кабінеті світилось, а тьотя Паша, незмінний наш кур'єр, прибиральниця і розрадниця, ходила навшпиньки — «аби не заважати Василеві думати».

      Самовдосконалення, самодисципліна, втаємничене ворожіння над словом були для нього органічними, ніби призначеними долею. Проте, сам він, здається, цього не помічав. Син хліборобської сім'ї, де звикли вставати вдосвіта, інакше собі й не мислив.

(За Л. Шитовою, 80 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Прикладка;

Ø Складне речення

Диктант №12

     Василь завжди був відкритий для спілкування з людьми, горнувся до них усім серцем, навіть до зовсім незнайомих. Просто радів життю, зустрічам з людьми.

(За Л. Шитовою, 23 сл.)

Ø Правопис іменників;

Ø Однорідні члени речення

Диктант №13

     Був Василь уважний до всіх у колективі, делікатний у ставленні до жінок. Коли приносив квіти, а були це, зазвичай, весняні проліски, фіалки, гілочки мімози, то приносив хоч по маленькому пучечку, а всім. Це було так зворушливо!

(За Л. Шитовою, 36 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Вставні слова;

Ø Складне речення

Диктант №14

У гурті був веселий, часом навіть (взагалі, для нього це було не характерним) говіркий. Свята, дні народження любив проводити у колі друзів, особливо в лісі, біля річки. А то й просто поблукати з товаришами по місту.

(За Л. Шитовою, 36 сл.)

Ø Вставні слова, речення;

Ø Однорідні члени речення

Спогади близьких людей про Василя Симоненка

Диктант №15

     Він мало жив. Немов літак, що ховається за обрієм швидше, ніж доб’ється до нашого слуху шум його двигунів. Василь Симоненко зник за пругом життя скоріше, ніж долинув до нас могутній гук його серця, заряджений тривогою двадцятого віку і любов’ю до української землі. Це порівняння неточне, бо звук моторів неодмінно гине, а звук поетового серця, хитаючи серцями мільйонів, відроджується в душі народу.

(За Д. Павличко, 61 сл.)

Ø Відокремлені члени речення;

Ø Однорідні члени речення;

Ø Складне речення

Диктант №16

     Василь Симоненко писав просто. Цим він виділяється з-поміж своїх літературних ровесників, особливо з-поміж тих, які полюбляють словесне бароко. Не варто та неможливо накидати кому-небудь з письменників чужу простоту як взірець для наслідування. Але треба говорити про істинну демократичність поезії Василя Симоненка.

Василь Симоненко писав афористично. Він ніби готував свої думки для бронзових або гранітних літер.

(За Д. Павличко, 55 сл.)

Ø Правопис прийменників;

Ø Складне речення

 Диктант №17

     Оце ніби бачу сина з перших його днів. У школі він вчився тільки на «відмінно». Десятирічку закінчив із золотою медаллю. А вчитися йому було ой нелегко. П’ять класів він закінчив у Біївцях,  а решту — в сусідніх селах Єнківцях і Тарандинцях. А це 9 кілометрів лише в один кінець.

    ...Весною чи восени — то ще нічого, а взимку — суща біда. Повоєнні ж зими люті і сніжні. А пальто у Васі — пошарпане, а чоботи — діряві. Тільки ніколи, ні разу він не запізнився на урок. Було, питаю його: «Важко тобі, Васю?» А він весело відказує: «Та чого там важко! Доки дійду до школи, то всі уроки повторю. А як назад вертаюся, то всі пісні переспіваю».

(Зі спогадів матері В. Симоненка, 111 сл.)

Ø Неповні речення;

Ø Пряма мова;

Ø Звертання;

Ø Вставні слова;

Ø Складне речення

Диктант №18

     Якось зарядила хуртовина. В такі дні наша школа затихала, бо підвозу ж тоді не було. І раптом на шкільному порозі заявилася снігова баба. Це з усіх чужосельців прийшов до школи лише Василь.

     На уроках він був серйозний — аж занадто. У класі виділявся, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наш найкращий учень.

(Зі спогадів У. М. Демченко, вчительки математики, 58 сл.)

Ø Вставні слова;

Ø Складне речення

Диктант №19

     Я пригадую 1949 рік, коли Василь вступив до 8-го класу нашої школи. Скоро він стає членом двох гуртків — літературного і фізичного. Він любив математику й розв’язував складні задачі. Впадала в око його старанність, наполегливість. Він перечитав усі книжки зі шкільної бібліотеки (особливо любив твори на історичні теми).

     Якось був вечір зустрічі з нашими колишніми випускниками. Василь прочитав там власний вірш, у якому було й привітання гостям, і подяка вчителям, і любов до школи. Вірш так збентежив усіх, що вони змусили прочитати його ще раз.

(Зі спогадів Ф. Барабаша, директора Тарандинцівської школи, 84 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Вставне речення;

Ø Складне речення

Диктант №20

     А поміж нами, студентами, Василь був неперевершеним жартуном-дотепником. Та насамперед він був серйозною натурою, людиною діла і слова. На відміну від мене та інших наших однокурсників, він багато читав і знав. Учився старанно й завзято. Не любив гуляк і ледацюг, пройдисвітів і дурників.

(Зі спогадів М. Сома, письменника, 43 сл.)

Ø Відокремлені члени речення;

Ø Однорідні члени речення

Диктант №21

     Уже на першому курсі серед нас були «поети», «драматурги», «критики» — «майстри» з усіх жанрів. Тільки Василь залишався «ніким». Він інколи читав свої вірші. Тим-то для багатьох, навіть для тих, хто близько знав Василя, був несподіванкою його поетичний «вибух». Але це тільки на перший погляд.

(Зі спогадів А. Шевченка, письменника, 44 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Складне речення

Диктант №22

     Вася пішов у діда. Федір Трохимович був першим Василевим другом і наставником. У новелі «Дума про діда» є такі слова: «Безсмертячко ти моє кирпате», — шепотів дід, коли я засинав під музику його слів. То були дуже гарні слова, бо поганих дід не говорив мені». Мій батько був дуже розумний, самотужки вивчив грамоту, багато читав. А малому Васі, умостившись на печі, дід розповідав нашу давню-прадавню історію.

(Зі спогадів матері В. Симоненка, 65 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Відокремлені члени речення;

Ø Складне речення

Диктант №23

     Я завжди бачу Василя прозорим і ніжним, з лагідною посмішкою на худорлявому обличчі. Коли ж він про когось недоброзичливо відгукувався, то говорив лише одне слово — «пігмей». Ставши відомим поетом, Василь залишився таким же простим і звичайним хлопцем, якого ми знали з перших днів роботи в молодіжці. В його поведінці не було ані тіні якоїсь зверхності над своїми колегами по перу, зазнайства і самозакоханості. Він був дотепним жартівником, веселим хлопцем і чудовою людиною, до безтями закоханою в життя і поезію.

(Зі спогадів М. Дашківського,

працівника газети «Молодь Черкащини», 79 сл.)

Ø Однорідні члени речення;

Ø Відокремлені члени речення;

Ø Складне речення