Розробки уроків з української мови та літератури 7 клас

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ. ПРИЙМЕННИК ЯК ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ

Мета:

ð    навчальна: поглибити засвоєні в попередніх класах знання учнів про прийменник, вчити знаходити прийменники в реченні; відрізняти їх від сполучників і часток; правильно поєднувати з іменниками; ана­лізувати тексти щодо правильності використання прийменників із від­мінковими формами іменників; складати речення з різноманітними прийменниково‑іменниковими конструкціями;

ð    розвивальна: розвивати комунікативну компетентність, логічне й кри­тичне мислення, пам’ять, увагу, навички самостійної роботи, збагачу­вати словниковий запас учнів;

ð    виховна: виховувати любов до рідної землі, її природи.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія й фразеологія (прийменники-синоніми й антоніми); синтаксис (прийменниково‑іменникові конструк­ції в ролі членів речення); культура мовлення й стилістика (особливості вживання деяких прийменників з іменниками); текст (риторичний аспект) (використання прийменника в мовленні для відтворення ло­гічних зв’язків).

Міжпредметні зв’язки: використання прийменниково‑іменникових кон­струкцій у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, фізика, хімія).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

З’ясування емоційного стану учнів (графічно)

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Вправа «Незакінчене речення».

1. Розділ мовознавства, який вивчає частини мови, називається…

2. В українській мові є… частин мови.

3. Самостійні частини мови відрізняються від службових тим, що…

Лінгвістичне дослідження (методом «ПРЕС»)

►Запишіть речення і зробіть його повний синтаксичний розбір

А там, за Россю, на роздоллі, попід горами й по долинах розсипали­ся біленькі хатки у вишневих садках, у яблунях та кучерявих грушах.

►Дайте відповіді на питання.

▼Чого більше в реченні — слів чи членів речення?

▼Які слова не є членами речення? Чому?

▼Чим вони відрізняються від слів — членів речення?

▼Які частини мови належать до службових?

►Ваше висловлювання повинно мати таку структуру й етапи:

Почніть зі слів «Я вважаю, що…» та висловіть свою думку, по­ясніть, у чому полягає ваша точка зору.

Обґрунтуйте свою позицію, починаючи словами «…тому, що…», поясніть, на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції.

Продовжуйте висловлювання словом «… наприклад…» та наве­діть факти, дані, що підтверджують вашу позицію.

Закінчіть висловлювання «Отже (тому), я вважаю…» і узагаль­ніть свою думку, зробіть висновок про те, як необхідно діяти, щоб не припустити помилки.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

На окремих аркушах паперу записані слова, які закривають записану на дошці тему уроку: попід, у, через, з‑за, побіля, з метою, між, спереду, попри, узбіч, довкола.

До якої частини мови належать ці слова? Як ви гадаєте, яка тема уроку? Пригадайте, що вам відомо про прийменник. Що ми ма­ємо зрозуміти, дослідити, вивчити? (Чому прийменник — службова частина мови; яка його роль у мовленні; вміти знаходити приймен­ники у мовленні і відрізняти їх від інших частин мови, визначити особливості вживання прийменників.) Заповніть таблицю:

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнаюся

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Групова робота з мовним матеріалом (на основі записаного речення)

►Знайдіть у записаному реченні прийменники і дайте відповіді на запитання.

▼Чи відповідає будь-який з цих прийменників на питання? (Висновок — не відповідають.)

▼Чи мають прийменники лексичне значення? (Висновок — не ма­ють.)

▼Чи змінюються прийменники? (Висновок — ні.)

▼Чи може прийменник бути членом речення? (Висновок — при­йменники не бувають членами речення.)

▼Прочитайте речення без прийменників. Який висновок можна зробити? (Прийменники забезпечують граматичний зв’язок, вказують на відношення між словами, на граматичні ознаки.)

▼Дослідіть, з якими самостійними частинами мови можуть ужи­ватися прийменники. З’ясуйте, чому ця службова частина мови має саме таку назву.

▼Укажіть на відмінки самостійних частин мови, які вживаються з прийменниками.

Робота з матрицею

►Доповніть схему. За допомогою схеми сформулюйте визначення прийменника як службової частини мови. Зіставте свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.

Дослідження-трасформація

Прочитайте текст на лінгвістичну тему, підкресліть приймен­ники разом із формами іменників чи займенників, з якими вони вживаються. Продовжте розповідь про сполучення прийменни­ків із родовим відмінком. Урахуйте, що найчастіше вони використовуються у функціях: напрямку, дії, місця, мети, причини, відсутності чогось. Дослідження-трасформація

►Прочитайте текст на лінгвістичну тему, підкресліть приймен­ники разом із формами іменників чи займенників, з якими вони вживаються. Продовжте розповідь про сполучення прийменни­ків із родовим відмінком. Урахуйте, що найчастіше вони використовуються у функціях: напрямку, дії, місця, мети, причини, відсутності чогось.

Давнім і новим прийменникам притаманна постійна звичка — стояти при іменниках. Прийменники є вірними помічниками імен­ника в багатьох граматичних справах. До того ж вони поєднуються не з іменниками взагалі, а з певними іменниковими формами. Най­більше полюбляють прийменники сполучатися з родовим відмін­ком. За кількістю прийменників родовий випередив усі відмінки. Понад сто п’ятдесят прийменників забажали поєднуватися з ним.

Диктант-пошук (робота біля дошки)

►Назвіть прийменники і слова, яких вони стосуються. Зробіть висновок про вживання прийменників з іншими частинами мови. При якій частині мови прийменник стоїть найчастіше?

Широкою долиною поміж двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Растовиця. Посеред долини зеленіють розкішні верби, там ніби потонуло село Вербівка. Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Зелені левади з усіх боків обставлені вербами. А на греблі вони вдивляються в чис­ту воду, залиту срібним маревом.

Лексично-орфографічна скринька

►Поясніть лексичне значення слів та їх правопис.

Левада, гребля, марево

ð    Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом, пло­довими та іншими деревами.

ð    Гребля — технічна споруда, що перегороджує річку, ставок для створення водосховища.

ð    Марево — атмосферне явище, пов’язане із виникненням уявних зображень; коливання теплого повітря над землею у спеку.

Творча хвилинка

►Складіть невеликий текст, використовуючи прийменники та слова із попереднього завдання. (Левада, гребля, марево)

Хвилинка-цікавинка (історична довідка)

►Прочитайте текст, визначте його тему й основну думку, доберіть заголовок. Визначте, яку роль виконують прийменники. Випи­шіть словосполучення із іменниками.

У ході розвитку мови прийменник відокремився від імені, бо пе­ред ним почало вживатися означення. Про це свідчить те, що і тепер більшість префіксів мають відповідники серед прийменників. Але між ними різниця — префікс вживається в морфології, він змінює лексичне значення слова, а прийменник виражає синтаксичну за­лежність слів, уточнює лексичне значення вислову.

Творчий диктант

►Складіть словосполучення з наведеними словами. На які відно­шення вказують прийменники?

Підійшов, дерево; сів, верба; пахощі, поле; п’ять, ранок; розта­шувався, ставом; скривився, болю; помилився, неуважність; пішов, траву; ставитися, повагою; дерево, листя.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Мовознавча діагностика (робота біля дошки)

►Спишіть, добираючи з дужок потрібний прийменник і ставлячи іменники у відповідному відмінку.

1. Він (по, за, від) походження — українець. 2. Я живу (на, по, у) вулиця Тараса Шевченка. 3. Брат пішов у магазин (за, по) хліб. 4. (За, на, по) бажання публіки виступ співака повторено. 5. Клієнт банку одержав гроші (по, за, на, в) рахунок. 6. Це було ще (при, від, за, в) життя моїх пращурів. 7. Сьогодні на уроці всі працювали (по, за, через) бажання. 8. Цікаво було виконувати домашнє завдання в зошиті (по, для) історії. 9. Розповідь екскурсовода тривала (на про­тязі, протягом, упродовж) години.

Хвилинка відпочинку

►Відгадайте загадки.

►Від якої назви кінської збруї можна утворити два приймен­ники? (По, від)

▼Який термін на означення певної кількості ліків складається з двох простих прийменників? (До, за)

▼Яке слово, що є причиною для якихось дій, учинків, склада­ється з двох простих прийменників? (При, від)

▼З якими частинами мови прийменники ніколи не вживаються? (З дієсловами)

▼Які іменники можуть уживатися в ролі прийменників? (Край, кінець, круг, коло, шляхом, з метою).«Фразеологічне бюро» (ро­бота в парах)

►Відновіть фразеологізми і з’ясуйте їх значення. Складіть із двома фразеологізмами речення

Узяти себе … руки; не чути … собою ніг; товкти, як воду … ступі; дивитися … пальці; вилами … воді писано; дістати … землі; не брати близько … серця; висіти … волосинці.

Довідка: Узяти себе в руки; не чути під собою ніг; товкти, як воду в ступі; дивитися крізь пальці; вилами по воді писано; дістати з‑під землі; не брати близько до серця; висіти на волосинці.

Диктант-вікторина

►З яких творів ці уривки? Відтворіть пропущені прийменники, назвіть відповідні твори.

1. Як умру, то поховайте

Мене … могилі

…степу широкого

…Вкраїні милій.

2. І виріс я … чужині

І сивію … чужому краї.

3. … раннього ранку

…пізньої ніченьки

голкою денно верти.

4. … одному місці розрослись чималі вишняки, а далі … берега, … самих хат, ростуть дикі груші та яблуні, розкидавши своє широке гілля… соняшниками.

Відповіді: 1. Т. Шевченко «Заповіт». 2. Т. Шевченко «І виріс я на чужині». 3. П. Грабовський «Швачка». 4. І. Нечуй-Левицький «Ми­кола Джеря».

Вибірковий диктант (самостійна робота)

►Випишіть прийменники разом зі словами, до яких вони нале­жать. У кожному прийменнику підкресліть першу літеру. Яке слово отримали? Що воно виражає?

1. Через віки наш народ проніс у серці любов до рідної пісні, мови, історії. 2. Об наші пороги, безславно спіткнувшись, чужинець вертався назад. 3. Від щирого слова миліша розмова. 4. Збираймося нині о п’ятій годині.

Ключ: чудово!

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Бліцопитування

▼Які частини мови належать до службових?

▼Яка частина мови називається прийменником? У чому полягає його службова функція?

▼З якими самостійними частинами мови вживаються приймен­ники?

▼Як відрізнити прийменник від інших частин мови?

▼Які смислові відношення виражають за допомогою прийменни­ків? Наведіть власні приклади.

Рефлексія (враження щодо теми уроку)

Заповнення картки оцінювання роботи у групі

Картка оцінювання роботи учня у групі

Дата_____________

П. І. учня__________

Критерії оцінювання	Самооцінка	Оцінка членів групи				Підсумкова оцінка вчителя
Я спільно з іншими працював (ла) над до­сягненням цілей
Я ретельно сам (а) працював (ла) над за­вданням
Я підбадьорював (ла) інших

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

►Виконайте вправу за підручником.

►З підручника літератури випишіть улюблений вірш, підкрес­літь у тексті прийменники. Визначте їх роль у тексті. Складіть 3–4 речення про свій улюблений шкільний предмет, використо­вуючи прийменники.

Не і ні з прислівниками

Мета: повторити й поглибити знання учнів про способи творення прислівників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису прислівників з часткою не та ні разом і окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати прислівники з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння зіставляти, моделювати й конструювати прислівники з часткою не; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів шанобливе ставлення до праці людини.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів; прислівники-синоніми.

Культура мовлення і стилістика: правильне наголошування прислівників з часткою не.

Текст (риторичний аспект): використання прислівників у текстах художнього стилю.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку.

ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності

ІV. Виконання системи практичних завдань на вдосконалення орфографічних умінь і навичок

Дослідження-зіставлення

До поданих слів дібрати з довідки прислівники-синоніми, утворені префіксальним способом за допомогою частки не. Пояснити написання прислівників з не.

Мало, обґрунтовано, поганенько, грубо, просто, збитково, тьмяно, низько, постійно, безрадісно, терміново, мілко, халатно, злочинно, могутньо.

Довідка: невтішно, невибагливо, нездоланно, небезпідставно, невиразно, неввічливо, небагато, неглибоко, невигідно, негайно, незаконно, невпинно, неважно, невисоко, недбало.

Визначити, які прислівники без не не вживаються.

2–3 прислівники з часткою не ввести в самостійно складені речення із протиставленням. Пояснити правопис.

Розподільний диктант

Розподілити прислівники за колонками таблиці відповідно до правил правопису.

Без частки не не вживається	Можна дібрати синонім       без частки не	Є протиставлення

Не/бавом; не/багатолюдно; не/бажано; не/безплідно, а результативно; не/безуспішно; не/близько, а далеко; не/боязко, а впевнено; не/вгаваюче; не/вгамовано; не/вдало; не/вдогад; не/взабарі; не/відь-де; не/влад; не/навмисно; не/впопад; не/гоже; не/голосно, а тихо; не/гучно, проте приглушено; не/даром; не/задовго; не/квапом; не/мало, а достатньо; не/минуче; не/помалу; не/рідко, не/щодавно; не/швидко, а повільно.

Зробити розбір за будовою слів неабияк, недарма, неподалеку. Запам’ятати їх наголошення.

Диктант з обґрунтуванням

Прочитати. З’ясувати, у яких прислівниках частка не входить до складу префікса недо-. Сформулювати відповідне правило правопису.

Недоречно, недорого, недоброзичливо, недоцільно, недобре, недоброхіть, недостатньо, недоброякісно, недосяжно, недостатньо.

Виписати прислівники з префіксом недо-. Порівняти їх правопис зі словами не до речі, не до вподоби, не до ладу, не до смаку.

Завдання для допитливих

Поміркувати, чому, наприклад, слово недоречно пишеться разом, а не до речі — окремо. Чи належать ці слова до однієї частини мови?

Пояснити лексичне значення прислівника недоброхіть (за потреби скористуватися тлумачним словником). Дібрати до нього слова-синоніми.

Орфографічний практикум

Списати, розкриваючи дужки. Пояснити написання не з прислівниками.

Розмовляти (не)по-вашому; (не)дуже холодно; (не)зовсім правильно; ставитися (не)адекватно; писати (не)розбірливо; співати (не)голосно; говорити (не)точно; коштує (не)дорого, а дешево; поводити (не)дисципліновано; виконати (не)добросовісно, а халатно; стояти (не)порушно; трапилося (не)задовго; (не)забутньо провести час; (не)довершено зроблений; забути (не)навмисно, а випадково; тримати (не)міцно; виїхати (не)надовго, а тимчасово; розташований (не)подалік; учинити (не)по-дружньому.

Визначити тип словосполучень за головним словом. Зробити аналіз виділеного словосполучення.

Пояснювальний диктант

Записати речення, розкриваючи дужки. Пояснити правопис часток не і ні.

1) (Ні)як я барвами досхочу своїх очей (не)напою.

2) (Не)дарма ми гибли, до правди йдучи (Олександр Олесь).

3) Лиш росою буде плакати жито і пливтимуть (не)помітно віки.

4) Геніїв між нами (не)багато, то чому б не поклонятись їм!

5) (Не)можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль.

6) Тут я почну зажинок, бо кращий урожай (не)жде мене (ні)де.

7) Цілий тиждень живу і ходжу між левами, (не)даремно ж і місто взивається — Львів (В.Симоненко).

Виписати з художньої літератури 5–6 речень із прислівниками, у яких уживаються частки не і ні. Позначити орфограми.

Зробити морфологічний розбір виділених прислівників.

Дослідження-відновлення

Відновити фразеологічні звороти, уставивши з довідки потрібні за змістом прислівники з часткою ні.

1) Голкою… ткнути.

2) Як… нічого.

3) …у світі.

4) І вгору глянути…

5) …б не подумав.

6) Далі вже…

7) …не годиться.

8) Переводиться на…

Довідка: нікуди, нікуди, нінащо, ніде, ніде, нізащо, ніколи, ніколи.

Назвати синонімічний фразеологізм звороту ні за які гроші.

Виділені фразеологічні звороти ввести в самостійно складені речення.

Творче конструювання з елементами зіставлення

Скласти речення з поданими парами слів. Пояснити різницю в значеннях прислівників.

Ніяк — ніяк, ніколи — ніколи.

Указати на спосіб творення прислівників.

Зробити синтаксичний розбір одного зі складених речень.

Орфографічний практикум

Записати під диктовку слова. Пояснити правопис не і ні з прислівниками. Визначити, у яких випадках не і ні виступають часткою, у яких — префіксом, а в яких — частиною кореня.

Ні/трохи, ні/защо, ні/звідки, ні/туди ні/сюди, ні/так ні/сяк, ні/коли, не/дуже, не/задовго, не/влад, не/даремно, не/інакше, ні/чогісінько, ні/яково, не/одноразово, ні/скільки, ні/почім.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

1. Скласти кросворд з теми «Не з прислівниками».

2. Скласти словниковий диктант на вивчену орфограму.

Тема: Систематизація та узагальнення вивченого про дієприкметник.

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про дієприкметник; виховувати потребу пізнавати мовні глибини; виховувати позитивне ставлення до української мови та народної культури, викликати інтерес до їх вивчення, стимулювати бажання досліджувати мовні явища, розвивати пам’ять, логічне мислення.

Тип уроку: систематизація і узагальнення вивченого ( урок- подорож).

Хід уроку

І. Організаційний момент

Слово вчителя

У народі говорять: “Слова щирого вітання дорожчі частування”. Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди. Сьогодні – незвичайний урок. Урок- подорож у дивовижну країну Дієприкметниковію.

Українці на згадку про дім беруть з собою в дорогу обереги – символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину.  Серед цих оберегів – калина, тополя, хліб, лелека, барвінок, сорочка, пісня, рушник... Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі.  Щоб цікавіше було подорожувати, вам було завдання поділитися на дві екскурсійні групи, на чолі якої повинен бути капітан- екскурсовод. А тепер кожна група повинна придумати назву своєї екскурсійної групи і пояснити її.  

ІІ. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

 Народознавча пауза ( 1 ): картинка (додаток 1)

Сьогоднішня мандрівка буде присвячена першому зимовому місяцю - грудню. Зима розпочинається в грудні, і в народі цей місяць назвали «першозимник», грудень-студень (на всю зиму землю вистужує). В цьому місяці дні найкоротші, а ночі найдовші. Тому його ще іменували «ніч року». груднем раніше називали передостанній місяць року. В давньоруські часи початок зимового літочислення мав назву «студень». У білорусів і досі офіційно збереглося це слово — «студень». Відомі й інші найменування першого місяця зими, що існували паралельно зі згаданими: «груднъ» (означає «нерівний, покритий грудками шлях»). Така назва зустрічається в східноукраїнських дореволюційних календарях. Сучасний офіційний календар України користується словом «грудень».

Перш ніж вирушити у нашу подорож, нам потрібно переконатися, чи здатні капітани –екскурсоводи вести туристів у далекий похід. Тому учасники подорожі кожної групи повинні задати своєму капітанові по три запитання.

Перша зупинка нашої подорожі “Теоретична”. (дод. 2)

Орієнтовні запитання:

1.     Які частини мови ми вже вивчили?

2.     Що означають іменники? Прикметники? Числівники? Займенники? Дієслова?

3.     Як змінюються дієслова?

4.     Що таке дієприкметник?

5.     Чому дієприкметник називається особливою формою дієслова?

6.     Як пишеться не з дієприкметниками?

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Наступна зупинка – “Прогнозуюча”. (дод. 3)

Слово вчителя:

Тема уроку: Систематизація та узагальнення вивченого про  дієприкметник.

Це останній урок з вивченої теми « Дієприкметник». Сформулювати мету сьогоднішнього заняття- до снаги кожному з вас, тому спробуйте визначити мету нашого уроку.

Народознавча пауза ( 2 ): картинка ( дод. 4)

Місяць грудень ще має назву «андрієць» від народного свята Андрія. 13 грудня у західних і східних християн вважається днем мученицької смерті першого із дванадцяти апостолів Христових Андрія Первозванного.     Етнографи вважають, що в осінньо-зимовому циклі свято Андрія — одне з найцікавіших, найулюбленіших. Стародавня його назва «Калита» збереглася з дохристиянських часів. Тоді вечорницькі зібрання молоді, об’єднані цією назвою, розпочиналися 13 грудня і, припадаючи на період зимового сонцестояння, тривали до повороту сонця на весну, тобто до Різдва. Це був час найактивнішого язичницького ворожіння, відгадування долі.

ІV. Повторення вивченого матеріалу.

Зупинка –« Розподільна» (дод. 5)

Слово вчителя:

Капітани здатні вести свої групи в похід. Увага, листоноша тільки- що передав телеграму з материка «Частини мови». Послухайте, що в ній написано:

« Учасники подорожі до материка «Частини мови»! Зустрічаємо і пропускаємо у дієприкметниковий край за умови, якщо правильно виконаєте завдання: розподілити подані слова в колонки за частинами мови. Нагадуємо: у кожній колонці має бути однакова кількість слів. До зустрічі. Частини мови»

Слова для кожної групи: (дод. 6)

1.     Побілити, яблуня, веселий, його, веселість, білий, потроїти, три, трійка, абиякий, сховатися, побілка, яблуневий, яскравість, троє, оцей, хто- небудь, впасти, схованка, високий, він, будь- що, шостий, семитисячний, п’ятиярусний, шестеро, везти, висвітлити, висвітлення, йти, чотириногий, темно- чорний, півтора, абищо, одна шоста.

2.     Газоопалення, сімнадцятий, гадати, стирання, стерти, світлуватий, п’ятірка, заступати, чийсь, синій, потемніти, синь, що, йому, сік, синіти, шестисотий, синьо- зелений, що- небудь, зіткати, тисяча, надіслати, лист,листування, сорок, ніхто, п’ятий, пам’ятний, п’ятеро, якому- небудь, незручний, ласкавий, перший, жовтогарячий, такий.

(Учням роздаються картки з розграфленням. Завдання виконують протягом 5 хвилин)

          

Іменники	Прикметники	Числівники	Займенники	Дієслова

Народознавча пауза ( 3 ):

14 грудня — Пророка Наума   картинка (дод. 7)

На другий день після Андрія Первозванного відзначали день пророка Наума, який вважався покровителем освіти й науки. Пророк Наум поставить на ум. Вважалося, що з цього дня найкраще починати навчання в школах, тому саме 14 грудня відкривали двері церковно-приходські трикласні школи для сільських дітей, котрі влітку не вчилися, а допомагали по господарству. Спочатку йшли до церкви ставити свічку пророку Наумові, дома батько тричі вдаряв гілкою свяченої верби, приказуючи: «Тією святою вербицею, що Христа зустрічали, виряджаємо тебе, дитино, на навчання. Хай наука тобі легко дається».

Зупинка- « Творча» (дод. 8)

Слово вчителя:

Щоб вирушити в подорож далі нам потрібно виконати два завдання:

1.     Розповісти про дієприкметник як особливу форму дієслова ( одній групі- у науковому стилі, другій- у розмовно- художньому);

2.     Скласти (письмово) твір- мініатюру про грудень, використовуючи дієприкметники; дієприкметники підкреслити хвилястою лінією; зробити морфологічний розбір дієприкметника (на вибір)

Гра-розминка « Криниця народної духовності»

Потрібно швидко пояснити значення фразеологізму.

Група 1

Побудований на піску – ненадійний.

Підрізаний на пні – знищений у своїй основі.

Втоптаний у багнюку – зганьблений.

Група 2

Замкнений у собі – мовчазний.

Втрачений шанс – не використані можливості.

Скупаний у любистку – дуже вродливий.

Народознавча пауза ( 4 ): картинка (дод. 7)

19 грудня — Миколая Чудотворця (Миколи зимового)

Це одне з найвизначніших, найвеселіших свят. У ньому дуже виразно поєдналися як дохристиянські, так і християнські звичаї та традиції.

Важливість святого і його свята підтверджується тим, що майже в кожній сім’ї обов’язково повинна була бути ікона Миколи Чудотворця.

З Миколи починалася справжня зима. «Миколай бородою трусить, дорогу стелить». Старалися із зібраного врожаю віддавати борги: «Коли ти не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи».

V. Підбиття підсумків (рефлексія) уроку

Зупинка- «Підсумкова» (дод. 9)

1.     «Мікрофон»

Учні продовжують незакінчене речення:

«На сьогоднішньому уроці я …»

VІ. Домашнє завдання.

Скласти 5 речень з дієприкметниковим зворотом, розібрати дієприкметники.

Слово вчителя:

Ось і закінчилася подорож .  Вона показала, як кожен із вас засвоїв теоретичний матеріал, як навчився використовувати здобуті знання. Я думаю, що вам було цікаво. Адже ви ще раз переконалися, що мова наша чарівна, загадкова. Закінчити урок мені хочеться словами В. Сосюри:

Любіть свою мову й ніколи її не забудьте в житті.

Ми з нею відомі усюди, усе в ній, що треба нам, є,

А хто свою мову забуде, той серце забуде своє.

Тема: Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки в реченнях з дієприкметниковим зворотом

Мета: поглибити знання про ознаки дієприкметника; навчити учнів визначати дієприкметникові звороти в реченні, правильно будувати речення з дієприкметниковими зворотами; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; підвищити орфографічну грамотність учнів і культуру мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових термінів.

Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні дієприкметникових зворотів, додержання правильної їнтонації в реченнях .

Міжпредметні зв’язки: роль дієприкметникових зворотів у розкритті задуму висловлювання (література).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, таблиця « Дієприкметниковий зворот та розділові знаки при дієприкметниковому звороті», індивідуальні завдання, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І.       Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашнього завдання.

 Бесіда з класом.

—        Як називається дієприкметник із залежними словами?

—        Коли дієприкметниковий зворот на письмі виділяться комами?Як це відбувається в усному мовленні?

 Продовжіть речення
Дієприкметник - це…
Морфологічні ознаки дієприкметника…
Ознаки дієприкметника (дієслівні, прикметникові)…
Дієприкметник узгоджується з…
На які групи за значенням поділяються дієприкметники…
У реченні дієприкметник…
Наведіть приклади дієприкметників…

ІІ.      Оголошення теми та мети уроку

ІІІ.    Мотивація навчальної діяльності школярів

IV.    Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

1.         Проблемне запитання.

—        Коли на письмі дієприкметниковий зворот не виділяється комою?

2. Опрацювання таблиці

Дієприкметниковий зворот відокремлюється

Дієприкметниковий зворот не  відокремлюється

1.     Якщо стоїть після означуваного слова: Невимовно заворожує краса, усипана інеєм. 2.     Якщо означуване слово — особовий займенник: Прочитану влітку книгу, я віднесла до бібліотеки. 3.     Якщо стоїть перед означуваним словом і відділений від нього іншими членами речення (особливо присудком): Білим снігом присипані, коло сіл стоять дуби. 4.     Якщо стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок (до нього, крім питання який?, можна поставити ще питання чому? за якої умови? незважаючи на що?); стоїть переважно на початку речення: Стомлена важкою працею, жінка відмовилися прибирати. [відмовилися (чому?), бо стомлена]

Якщо стоїть перед означуваним словом, не має обставинного відтінку і означуване слово — не особовий займенник: Обпечене сонцем листя  пишалося своєю красою.

Орфограма Розділові знаки при дієприкметниковому звороті

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру. Вироблення умінь і навичок.
Творче завдання
Доберіть спочатку до дієприкметників залежні слова, утворюючи дієприкметникові звороти, а потім доберіть означувані іменники. Запишіть за зразкомю

Зразок: Засохлий. Засохлий від спраги. Засохлий від спраги степ.

Обвітрений. Загострений. Написаний.

Виконання системи вправ.

1.     Прочитайте речення, визначте в кожному звороті дієприкметник і залежні від нього слова. Обгрунтуйте вживання розділових знаків.

1.Марійка, одягнена у вишиванку, пішла на парад. 2.До села вела стежка, витоптана сотнями ніг. 3. Діти підійшли до порослої бур’янами долини. 4. До долини, порослої бур’янами, підійшли діти. 5. Діти підійшли до долини, порослої бур’янами.

2.     Коментоване письмо

Списати, розсталяючи розділові знаки.

Повітря настояне на ароматах п’янить розум. Намальований коханим портрет приносив дівчині неабияке задоволення. Городи политі сонцем рясніли багатим урожаєм. Золотоверху церкву прикрашала вишита старою жінкою цілюща ікона Божої Матері. Надзвичайно потужним вітром несло в далечінь відірваний одинокий листочок.

3.     Вибірково-розподільний диктант (за варіантами)

Розподілити речення за колонками таблиці відповідно до правил правопису. Підкреслити дієприкметники.

Виділяємо комами	Не виділяємо комами

Варіант 1

Досліджений матеріал передали до архіву. Огорнений мар..вом день тихо здавав свої позиції. Сонний вечір ніжно пригортав стомлену палючим сонцем землю.

Варіант 2

Зачерствіла душа ніколи не зрозуміє болю ближньої людини. Вивішений плакат обговорювали на саміті декілька днів. Помічені сліди вели затяжною стежкою до села.

 Гра « Ви нам – слово, ми Вам – десять». Назвіть дієприкметник команді- суперниці, вона повинна придумати і записати 2 речення де б кома ставилась, а де – ні.

4.       Гра «Розумники».

Завдання: доповнити речення дієприкметниковими зворотами і розставити пропущені розділові знаки.

1.     Із-за обрію виглядали … одинокі ластівки.

2.     Автор відредагував… тексти.

3.     … всі разом пішли спочивати.

4.     На шибках … танцювали найрізноманітніші візерунки.

5.     … важко дихали з-під снігу.

6.     На осінніх канікулах … ми всім класом вирушили підкорювати вершину Говерли.

5.     Творче моделювання.

Завдання: перебудуйте речення, утворивши дієприкметниковий зворот, запишіть їх, підкресліть головні і другорядні члени.

Віяло несказанною прохолодою, яка затамовувала подих.

Вітер хилить до землі кущі, саджанці, квіти і трави, які застелили, наче полотно, українську землю.

Солов’їною називать мову, яка звучить наймелодійніше поміж інших.

Наші молоді воїни вже не боялись свисту гранат та бойових патронів, адже звикли жити весь час напоготові.

Ніхто не забере у нас віри у краще майбутнє, яку передали нам пращури.

·         Поясніть правопис виділених слів.

 6.     Ігрове завдання

Розгадати кросворд. Уписати в порожні клітинки дієприкметники, які утворились від прикметників.

Два дієприкметники ( на вибір ) увести в речення, утворивши дієприкметниковий зворот і розставивши розділові знаки.                      

      

 VI . Підсумки уроку.

Складіть сенкан за вивченою темою

VII. Рефлексія

Незакінчене речення

Сьогодні на уроці я дізнався про…

Найбільш цікавим було…

Я не вмів, а тепер умію…

Урок запам’ятається мені тим, що…

VIII. Домашнє завдання.

·         Вивчити теоретичний матеріал.

·         Із вивчених літературних творів виписати 10 речень із дієприкметниковим зворотом, підкреслити дієприкметники.

    Дидактичний матеріал

Картки для самостійної роботи з теми

Розставте пропущені розділові знаки ( I варіант )

1.     Устелена барвами земля посміхається всім із задоволенням. 2.     Спечені Яринкою пампушки пахли аж на краю села. 3.     За містом видніється галявинка полита сонцем.

Розставте пропущені розділові знаки ( II варіант )

1.     Вирізьблений із дерева свистун приваблював усіх дітлахів своїм співом. 2.     За переказ списаний в однокласника Максим отримав двійку. 3.     Підсніжники пробуджені від зимового сну спиналися на ніжки.

         Використовуючи дієприслівники та дієприслівникові звороти, напишіть твір-мініатюру на тему « Різдвяні свята » . 

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий)

Мета: поглибити знання семикласників про способи дієслів; формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти дієслова різних способових форм, правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль способових дієслів; удосконалювати навички правильного й доречного використання способових дієслів в усному та писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до видатних людей України.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння найуживаніших фразеологізмів (у тому числі прислів’їв, приказок), до складу яких входять дієслова дійсного, умовного, наказового способів.

Культура мовлення і стилістика: уживання одних способів дієслів чи форм певного часу замість інших.

Текст (риторичний аспект): складання висловлювань у художньому стилі з дієсловами дійсного, умовного й наказового способів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Вибірково-пошукова робота

Прочитати речення. Знайти й виписати з них у три колонки дієслова, що виражають:
1) реальну дію;
2) не реальну, а бажану, можливу дію;
3) спонукання до дії.

1) Без людської праці вся земля заросла б бур’яном (О. Довженко).
2) Книжку читай — розуму набувай.
3) Коли б знав, де впаду, то соломки підстелив. 4) Візьмись за діло з розумом — і сніг запалає.
5) Не зарікайся всього робити, тільки зарікайся своє вухо відкусити.
6) Живи своїм розумом, але звіряйся з чужим.
7) Було б бажання, а розум знайдеться.
8) Була б голова на плечах, а хліба вона придумає (Нар. творчість).

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими

 Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці.

Способи дієслів

Дійсний	Умовний	Наказовий
Дієслова означають реальну дію, тобто ту, яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься. Дієслова змінюються за часами, числами та особами	Дієслова означають дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов. Дієслова змінюються за числами, а в однині — й за родами	Через наказ, прохання, побажання, пораду, заклик виражає спонукання до дії. Дієслова змінюються за числами та особами

ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Дослідження-відновлення

Відновити народні вислови, поставивши дієслова, що в дужках, у формі 2-ої особи однини дійсного способу.

1. Як (дбати), так і (мати).
2) Як (працювати), так і (мати).
3) Як не (робити), так й не (мати).
4) Як (робити), так і (ходити).
5) Як (шити), так і (пороти) (Нар. творчість).

Визначити вид дієслів (доконаний/недоконаний). Дібрати видові пари. Дослідити, до яких дієслів не можна дібрати видову пару.

Гра «Хто швидше»

Утворити від поданих дієслів теперішнього часу форму наказового способу. (Учитель називає дієслова теперішнього часу, а учні по черзі утворюють форму наказового способу.)

Кличете, наближатися, малюєте, розвиваємо, плекаємо, принесемо, в’яжете, радіємо, пишаємося.

Ігрове завдання «Знайди слово»

Відновити дієслова у формі наказового способу.

Варіант 1

1) Лізти (у формі І особи множини).
2) Сидіти (у формі І особи множини).
3) Стати (у формі І особи множини).
4) Вносити (у формі І особи множини).
5) Лагодити (у формі ІІ особи множини).
6) Вивозити (у формі ІІ особи множини).
7) Примітити (у формі ІІ особи множини).
8) Дозволити (у формі ІІ особи множини).

Ключ. 1. Лізьмо. 2. Сядьмо. 3. Станьмо. 4. Вносьмо. 5. Лагодьте. 6. Вивозьте. Примітьте. Дозвольте.
Варіант 2

Дієслова різати, вірити, стежити, ударити, висипати, залишити, покликати поставити у формі ІІ особи однини

Ключ. 1. Ріж. 2. Вір. 3. Стеж. 4. Удар. 5. Висип. 6. Залиш. 7. Поклич. 8. Постав.

Вибірковий  диктант

Записати  дієслова  у  три  колонки:

     Дійсний                        Умовний                       Наказовий

Звали, співав би, спиши, читали, боровся б, винеси, злетів, всип, зварив би, занесіть , малюють, пошили б, змету, здали б, знесіть, вишиють, сіла би, коси.

(підкреслити  другу  букву  кожного  слова  і  прочитати   фразеологізм – «вилами  по  воді  писано»)

Що  означає  цей  фразеологізм?

Фразеологічний словник української мови

ви́лами по воді́ пи́сано. Невідомо, як буде.

Творчий диктант.

— Утворіть від дієслів форми 2-ї особи однини і 1-ї та 2-ї особи множини наказового способу. Поясніть орфограму «Буква Ь у дієсловах наказового способу».

Стерегти, пекти, стати, стояти, сказати, гукати, вірити, приносити, нести.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Виписати з підручника літератури розповідь у художньому стилі. Визначити способи вжитих дієслів. Указати на їх морфологічні ознаки.

Не з дієсловами. Правопис -ться, -шся в дієсловах (повторення)

Мета: повторити й поглибити знання семикласників про способи творення дієслів, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок правопису дієслів з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати дієслова з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвищувати мовний етикет семикласників.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння найуживаніших прислів’їв, приказок, до складу яких входять дієслова.

Текст (риторичний аспект): складання висловлювань у художньому стилі з дієсловами.

Правопис: не з дієсловами.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці

Творче спостереження з елементами аналізу

Прочитати висловлювання. Чи можна вважати його текстом? З’ясувати тему й основну думку. Виписати слова, що вживаються з часткою не. Визначити, до яких частин мови вони належать.

Я ВАШІ ДУМКИ ЗНАЮ, Я ПО ОЧАХ ЧИТАЮ…

Нещодавно в одній психологічній лабораторії було проведено нескладний експеримент. Багатьом чоловікам показували дві однакові фотографії тієї самої світлоокої блондинки й пропонували порівняти їх. Усі досліджувані одностайно віддали перевагу одній із фотокарток, але жоден не зміг переконливо пояснити, чому. «Тут симпатичніша», — і все. Зовсім ніхто не помітив, що на симпатичнішій фотографії у блондинки трохи розширені зіниці. І тільки. Зрештою ніякої різниці. Лишається гадати, чому розширені зіниці надають жінці привабливості. Зіниці розширюються, по-перше, від темноти, по-друге — від емоцій. Ну і звичайно, від атропіну. Тепер згадаємо: рослинне джерело атропіну має дивну назву «беладона» — красуня. Ефект відомий, виявляється, споконвіків.

Зв’язок між шириною зіниць і привабливістю інтригує, і разом з тим немає більш прозорої ілюстрації ролі підсвідомого сприймання в нашому спілкуванні (За О. Корніякою).

Дослідити спосіб утворення вжитих у тексті дієслів.

Пригадати правила вживання частки не з іменниками, прикметниками, числівниками, дієсловами.

Повторення правил написання не.

1) Замінити подані слова, словосполучення синонімічним словом з часткою не.

 Той, якого не можна побороти (Непоборний).

 Скоро (Невдовзі, незабаром).

 Важкий (Нелегкий).

 Близько (Недалеко).

 Біда (Нещастя).

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого характеру

Пошукова робота

Доповнити узагальнювальну схему власне дібраними прикладами.

 Завдання учням.

Записати речення, розкриваючи дужки. Пояснити розділові знаки.

1. Люблю весну, та хто її (не)любить, коли життя цвіте, як пишний сад (В. Сосюра). 2. На ледачій землі і трава (не)росте (Народна творчість). 3. Хто (не)пожалує рослини чи скотини, той (не) пожалує людини (Народна творчість). 4. Воістину жорстокість (не) має меж (В. Степовий). 5. Ще назва є, а річки вже (не) має... (Ліна Костенко)

Робота в парах.

 Завдання: скласти і записати речення зі словами:

 1-а група: нездужати – не здужати

 2-а група: неславити – не славити

 3-я група: нестямитися – не стямитися

Словниковий диктант

 Не пам’ятати, не хотіти, неволити, недоїдати, ненавидіти, незчутися, хлопчик не має друзів, у немає друзів, не зберегти, незчутися, недооцінити, не пишеться, не вивчити, недописати, непокоїтися.

 Фразеологічна хвилинка.

Відтворити пропущені дієслова. Пояснити значення фразеологізмів у реченні (усно). З двома з них скласти речення  і записати.

 … лицем в болото; комар носа …; … відбою; ні за холодну воду …; слова обценьками …; палець об палець …; … Бога в серці.

Відповіді: не впасти, не підточить; немає, не братися, не витягнеш; не вдарити; не має.

Пояснювальний диктант

Записати під диктовку зразки усної народної творчості. Пояснити написання орфограм та вживання пунктограм за допомогою правил.

1) Не розводься про те, що й так зрозуміле.
2) Не називай сяким, бо станеш таким.
3) Не кажи поганого про людину, вона скаже це ж саме й про тебе.
4) Не заживає рана від лихого слова.
5) Заживає рана від опіку, та не вщухає біль, завданий словом.
6) Сваритися не слід, бо від сварки не злічиш бід, вона не одного забрала, на погибель скарала.
7) Язик кісток не має, але кістки ламає.
8) Лихому слову не завадиш вернутися до тебе знову.
9) Не кажи всього, що знаєш і думаєш.
10) Хто не вміє робити, любить поговорити (Нар. творчість).

Творчий вибірково-розподільний диктант

 Утворити від поданих дієслів за допомогою частки не нові дієслова. Записати до однієї з колонок таблиці.

Може, спочивати, їсти, лежати, здоровиться, здужати, славити, боятися, довантажити, доопрацювати, волити, розповісти.

Разом	Окремо

Відновлення — творче конструювання

Продовжити речення. Записати, розкриваючи дужки.

1. Тиждень (не)здужала…

2. Олексій (не)здужав…

3. (Не)зчулася дітвора…

4. (Не)славити героїв…

5. Такі вчинки (не)славлять…

  

V. Систематизація й узагальнення знань з теми

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Коли частка не з дієсловами пишеться окремо?

2. За яких умов не з дієсловами слід писати разом? Навести приклади.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Скласти зв’язне висловлювання на тему «Від гарних слів язик не облізе», уживаючи дієслова, які пишуться з часткою не разом і окремо.